14 НЕЗВИЧАЙНИХ РОЗВИВАЮЧИХ ІГОР ІЗ ЗВИЧАЙНОЮ ПІРАМІДКОЮ
Напевно, всі батьки знають, для чого потрібна пірамідка: щоб дитина вчилася її збирати-розбирати, а значить, розвивати дрібну моторику, координацію, засвоювати поняття величини. Тому багато мам і тат замислюються про купівлю такої іграшки тільки тоді, коли їх малюкові вже виповниться рік-півтора (адже раніше він все одно «нічого не розуміє»). І зовсім даремно! Пірамідка – зовсім не «вузькопрофільна», а цілком універсальна іграшка, яку можна використовувати для розвитку крихітки практично з її народження!
Яких тільки не існує пірамідок – кольорові і одноколірні, з колами, квадратами і багатогранниками, секторами і складними формами.
Найбільш ефективна для розвитку дитини пірамідка виглядає так:
- стрижень повинен мати форму палиці, а не конуса (конус не дозволяє зібрати пірамідку неправильно), щоб дитина мала можливість помилятися і виправляти свої помилки, помітивши невідповідність;
- дірки у всіх кільцях однакового розміру (так само, як і з стрижнем, це дає можливість адекватно оцінювати розмір кільця);
- вона повинна мати стійку основу;
- якщо всі кільця одного кольору, або нерозфарбовані, це дає можливість малюку не просто запам’ятати порядок кольорів, а дійсно оцінювати розмір).
- кольорова пірамідка дозволяє також вивчати кольори і фантазувати.
Пірамідка вчить розрізняти розміри: великий-маленький, більше-менше; розвиває моторику.
Як гратися з пірамідкою?
- “Вежа”.
Зібрати пірамідку від більшого кільця до меншого. Зібрати пірамідку у зворотньому порядку від меншого кільця до більшого. Зібрати на дотик із закритими очима. Або не надягаючи кільця на стрижень.
- “Покоти і закрути”.
Катаємо кільця від піраміди по підлозі або один одному і закручуємо “дзиґою”. Скочуємо кільця з гірки – визначаємо чиє далі покотиться. Придумуємо, на що може бути схоже кільце, яке покотилось. Наприклад, червоне – помідор, сонце на заході і т.д.
- “Риболовля навпаки”.
Розповідаємо історію, що кільця-рибки потрапили на берег і їх потрібно повернути у воду. Замість вудки можна взяти спицю з двосторонніми стоперами. І діставати нею «рибок».
- “Влучний стрілець”.
Кидаємо кільця у відро, миску, коробку. Намагаємося не переступати через лінію.
- “Бублики”.
Сортуємо кільця за кольором і розміром. Серед дитячих іграшок обираємо найбільшу – їй надаємо найбільше кільце і т. д. Можна використати мотрійку. Кожній фігурці свій розмір кільця.
- “Малюнки”.
Малюємо сюжети або частинки образу і де не вистачає круглих деталей, замінюємо їх кільцями з пірамідки. Наприклад, намалюйте на аркуші паперу маленьку і велику машини так, щоб у них не вистачало по одному колесу. Нехай малюк підставить відповідне кільце. Яке колесо потрібно для великої машинки? А яке для маленької? Таким же чином можна домалювати снігову бабу, сонце, світлофор… все на що вистачить вашої фантазії.
- “Потяг”.
Зробіть із кілець потяг і розсаджуйте пасажирів по вагонах, для кожного – свій колір. В ролі пасажирів можуть виступати фрукти, геометричні фігури, будь-які іграшки.
- “Знайди навколо”.
Можна влаштувати таку веселу гру: мама і малюк беруть (НЕ дивлячись) по кільцю, а потім намагаються знайти в кімнаті предмет такого ж кольору. Звичайно, потрібно ще й назвати колір, який обрав.
- “Доріжки”.
Запропонуйте малюкові побудувати доріжку для зайчика (ляльки, машинки). Але не як завгодно, а так, щоб кільця були розташовані від більшого до меншого («зайчик йде в гості до мааааленького жучка») або від меншого до більшого («зайчик пішов в гості до велиииикого ведмедя»). Нехай спочатку доріжка буде короткою – з 2-3 кілець. Поступово збільшуйте її довжину, знову і знову повторюючи операцію порівняння: яке кільце більше? Яке менше?
- «Хто сховався?».
Викладаємо всі кільця, запам’ятовуємо, одне непомітно ховаємо. Яке сховалось?
- «Хто там?».
Засовуємо руку в мішок і знаходимо на дотик верхівку, найменше і найбільше кільця.
- Ігри зі шнурочками.
Катаємо кільце на шнурку, нахиляючи його то в один, то в інший бік. Закручуємо. Ловимо не сходячи з місця. Нанизуємо “намиста” з кілець і катаємо їх всі разом. Прив’язуємо до ніжок стільця і вчимось рахувати як з рахівницею.
- І на останок, використовуйте кільця як трафарети: нехай дитина візьме олівець і обводить їх – це, між іншим, прекрасна підготовка руки до письма. А що потім робити з отриманими кружечками? Та що завгодно! Зафарбовувати, домальовувати промінчики або колючки (вийде сонечко або їжачок), штриховку, вирізати і ліпити на них пластилін … Так ми розвиваємо не тільки дрібну моторику дитини, але і фантазію та уяву.
14. Нерозфарбовану пірамідку можна самостійно розфарбувати так, як вам заманеться.
