«Тихі» ігри або як зайняти дитину без надмірного шуму
Важливо пам’ятати, що чим молодша дитина, тим важче їй контролювати гучність своєї взаємодії із зовнішнім простором.
Проте, зараз ситуація може вимагати саме тиші у випадку підвищеної небезпеки. Однак тоді постає питання, чим зайняти дитину?
Спробую окреслити варіанти…
Для малюків:
1. Пальчикові ігри.
Пробуємо пригадати всі примовки, які ми використовували з найбільш раннього дитинства («Сорока-ворона», «Тосі-тосі», «Ось цей пальчик в нас дідусь…» і т.п). Якщо пригадати не виходить - варто спробувати придумати свою.
2. Рахуємо пальчики.
Спочатку у дитини, потім міняємося місцями і дитина загинає пальці дорослого, рахуючи.
3. «Дзеркало».
Просимо малюка показати на дорослому ту частину тіла, яку дорослий показує на дитині. І навпаки: дитина показує на собі те ж, що й дорослий на собі. Як варіант, можна беззвучно кривлятися один одному і повторювати міміку іншого.
4. Розповідаємо казкові історії.
Це може бути улюблена казка, яку дитина вже знає і може доповнювати. Як ще один варіант, це може бути історія, вигадана дорослим, де сама дитина буде головним героєм, або ж головним героєм буде улюблений персонаж дитини.
5. Рольові ігри.
Якщо з дитиною є її улюблена іграшка - можна запропонувати дитині «вкласти» її спати, «полікувати», «зігріти», все те, що потребує мінімуму шуму.
6. «Детектив».
Можна запропонувати дитині послухати «де ж то бзижчить муха», або прислухатися «їде то трактор чи автобус». Будь-який варіант, який потребуватиме концентрації дитини на тиші згодиться.
7. Тілесна взаємодія.
Обійми допомагають дитині відчувати себе в безпеці і розслабитися. Обійми в поєднанні з ритмічними рухами володіють ще більшою силою. Можна ще супроводжувати погладжуванням спинки та наспівуваванням спокійної мелодії.
8. «Чарівний мішечок».
Навряд Ви з собою візьмете мішечок з цупкої тканини, де будуть зібрані найрізноманітніші предмети, які можна витягувати наосліп, проте, як варіант, можна використати власні кишені. Або сумку. Або й Ваша дитина прихопила із собою свого рюкзачка. Там завжди можна щось знайти.
Для старших діток:
1. Ігри пальцями.
Як варіант, можна запропонувати дитині за допомогою пальчиків показувати літери або цифри. Наприклад, якщо вказівний і середній пальчики випрямити і направити вниз, а інші заховати, то вийде літера «Л». Чим молодша дитина - тим більше потребує підказок та моделювання з боку дорослих.
2. «Режим тиші».
Визначаємо час збереження тиші (2-3-5 хвилин), інтервал, через який «режим тиші» активовуватиметься і призначаємо дитину відповідальною за контроль якості виконання завдання.
3. «Дзеркало».
Кривляємося беззвучно один до одного. Відповідно, намагаємося максимально точно відтворити міміку іншого.
4. Складаємо казкові історії.
Дорослий може пропонувати початок твердження, а дитина його продовжує, таким чином створюючи нову казку. Наприклад, «Жив був…», «Одного погожого ранку…», «Він/вона був/була надзвичайно…». Це буде унікальна історія Вашої дитини.
5. «Крокодил».
Або, іншими словами, пантоміма.
6. «Хто я».
Можна грати і без стандартних карток.
Всім учасникам, крім того, хто відгадує, називається те, що має відгадати гравець.
7. «Мовчанка».
Стару добру гру не варто ігнорувати) Хто заговорив перший - той програв.
8. «Ласкава крейда».
«Малюємо» пальцями по спині дитини. Дитина озвучує, що Ви їй намалювали. Після цього міняєтеся місцями.
Якщо гравців більше - можна використати принцип «паровозика»: Ви малюєте дитині, вона - наступному гравцеві, наступний - ще одному і т.д. Останній гравець називає свій варіант зображеного.
9. «Зіпсований телефон».
Знайома гра з нашого дитинства. Проте, якщо буде надто весело, може бути гучною.
10. «Телепати».
Фантазуємо. Пробуємо відгадати думки іншого: про що думає дитина зараз або що хотів би сказати дорослий.
Гра, разом з тим, надзвичайно діагностична. Адже ми, перш за все, озвучуємо те, що актуально нам.
11. «Пошук слів».
Пропонуємо дитині знайти навколо себе і назвати слова, поділивши їх за ознаками, формою, розміром, кольором: тверді, м’які, ароматні, шумні, смачні, зелені, великі, квадратні, маленькі і т.п. Таким чином ми активуємо різні канали сприйняття дитини. Гра дозволяє «привідкрити двері» в сенсорну сферу.
12. «Підбір за ознакою».
Просимо дитину пригадати та назвати, наприклад, всі знайомі їй овочі зеленого кольору, або всі відомі їй круглі фрукти, або всіх великих тварин.
13. «Картина».
Називаємо слово. По черзі розповідаємо, який образ у нас виникає, коли ми чуємо це слово.
14. «Чарівний мішечок».
Принцип той же, що і з малюками, але модна ускладнювати завдання. Наприклад, уточнювати, де знайдену річ можна використовувати, якщо не за прямим призначенням.
15. Тілесна взаємодія.
Обійми не будуть зайвими і старшій дитині. Навіть якщо їй не 2, не 5, і навіть не 8 років. Ритмічне погойдування в обіймах може створити флешбек в безтурботний період.
Віримо у краще!
Все буде Україна!
